Провели перемовини із заводом Recupyl (Польща)

Під час конференції від «Екологія Право Людина» у Львові, а також впродовж події Waste Management in Ukraine в Києві, ми провели серію переговорів з польскою компанією Recupyl по можливості відправки українських батарейок на їх завод у Становіце.

Підприємство Recupyl належить до європейської групи підприємств Eneris, які оперують 2 заводами із переробки батарейок в Європі

  1. Завод у Становіце, Польща (переробка цинкових батарейок)
  2. Завод у Домені, Франція (переробка літій-іонних батарейок)
  3. фракцію паперу/пластику (упаковка), яка згодом стає RDF (альтернативне паливо).
  4. інше сміття
  5. Якщо нас хоче підтримати компанія, яка чинить масштабні дії спрямовані проти природи, а підтримка нас може бути зокрема частиною плану по вибіленню її репутації, ми можемо відмовити цій компанії нас підтримувати та називати себе нашим прихильником
  6. Візьмемо участь в лобіюванні нового Закону України про батарейки

Для професійної організації цих підприємтсв, після отримання 2 патентів на переробку, компанія отримала інвестиції у сумі 14.5 млн євро (не йде у порівняння з тими цифрами, які до цих пір мали можливість вкласти в експерименти з переробкою українські підприємства).

Завод у Польщі функціонує також як сортувальна станція — сюди потрапляють 4000 тонн/рік змішаних батарейок, які зібрали люди в боксах в магазинах, учбових закладах та комунальних пунктах, і ретельно сортуються.

Варто відзначити, що такий обсяг батарейок, який заходить на Recupyl, — це дуже багато, це більше ніж загальний білий імпорт батарейок в Україну (3250 тонн/рік). Щоб наповнити завод такими обсягами, поляки імпортують батарейки з інших країн. Для порівняння, наша мережа зараз збирає лише 12 тонн/рік.

В цілому, схему переробки батарейок на Recupyl можна представити так:

Ціна, яку виставляє Recupyl на обробку змішаних батарейок, якщо ми доставимо їх з України — 360 євро/тону. Втім, варто зважати, що ця ціна може зрости, якщо нестандартні типи батарейок у відсортованій масі будуть перевищувати стандартні розподіли.

Бонусом до переробки завод готовий надати детальний звіт по морфології (розподілу по типам) відправлених нами батарейок. Фактично, це єдиний спосіб дізнатись, які насправді типи батарейок збираються в Україні — відсортувати якусь їх суттєву кількість, а не просто тестовий зразок.

На виході, після переробки цинкових батарейок, на заводі отримують наступну сировину для подальшого продажу:

Втім, так само як і в експериментах українських підприємств, продаж цієї сировини не може забезпечити окупність заводу. Тому ціна 360 євро/тону — це, по суті, ціна додаткових витрат підприємтсва.

Ключове питання, яке нам залишається дослідити: глибина переробки на цьому заводі, якість відділення важких металів з батарейок та виробничі процеси на іншому підприємстві групи Eneris — заводі з переробки літій-іонних батарейок у Франції. А після — порівняти з пропозиціями інших європейських заводів.

Поляки також надали пропозицію щоб допомогти організувати лінію для сортування батарейок в Україні. Саме з цього, на їх думку, варто починати: сортувати у себе, відправляти на переробку за кордон, а далі економічно рахувати — чи достатньо в Україні сировини для побудови власних ліній з переробки.