Чому ліцензія не гарантує переробку?

Фото до цієї статті – наочна ілюстрація того, як «ефективно» працює система ліцензій для переробки небезпечних відходів в Україні зараз. Коли основний сенс ліцензії – отримати хабар за видачу папірця. Чи відбудеться далі переробка – ніхто не гарантує.

Розберемося на прикладі псевдопереробника ТОВ «Еко-Форс». Фото показує результат їхньої діяльності. Організація просто бере кошти начебто на утилізацію небезпечних відходів, а насправді кладе їх собі в кишеню. Відходи просто відправляють на нелегальному полігоні біля Дєєвої Гори в місті Кременчук.

Цей полігон довів до екологічної катастрофи цілий регіон в Полтавській області, він буквально скорочує життя людей в околицях:

Здавалося б, ліцензії на переробку мають вирішувати цю проблему. Але це так не працює.

У підприємства на момент подій була ліцензія. А в одного із чиновників – фігурантів схеми – вдома долари готівкою та колони в грецькому стилі. Чому так?

💸 Ліцензії для чиновників – це привід для вимагання хабарів

У ТОВ «Еко-Форс» була ліцензія, але це не завадило їм отруювати Полтавську область, бо вони занесли хабаря. У нас ще багато роботи в Україні, щоб чиновники були покараними за такі дії.

🤬 Псевдоутилізатори заробляють на тому, що видають «папірці»

Одного разу до нас звернулась відома міжнародна компанія, якій потрібно було утилізувати літієві акумулятори від мобільних телефонів. Підрядник, якого спочатку знайшов екологічний відділ компанії, пропонував виконати цю задачу за суму близько 125 000 грн (сума немаленька), і по паперах наче все правильно: пообіцяли видати акт видалення.

Втім, коли керівниця юридичного департаменту компанії зацікавилась, а чи точно ця компанія переробляє батарейки, та звернулась до нас за консультацією: разом ми запросили у підрядника опис технології утилізації. Навіть не звіт, а просто опис.

В документі було описано: батарейки розряджають, дроблять і захоронюють... на комунальному полігоні в Черкаській області. Притому що захоронення відходів на полігонах в Україні зараз коштує в основному не дорожче ніж 400 грн за тону. Тільки уявіть! В яку кількість разів різниця в сумі. Саме в цьому і полягає заробіток псевдоутилізаторів.

💻 Який вихід?

1. Компаніям – перевіряти фактичні звіти про утилізацію від компаній, яким ви передаєте відходи, особливо за гроші.

Водночас, бути готовими, що справжня утилізація може коштувати дорожче, ніж на папірцях! Наприклад, ми - єдина організація в Україні, яка дійсно утилізовує 100% зібраних батарейок, і вартість утилізації складає 150-250 грн/кг (в залежності від обсягів).

2. Просувати державні реформи

Оскільки правова система в Україні не зміниться в один день, вихід із кризи псевдопереробки – максимальна автоматизація процесу видачі дозволів та контролю, переведення їх в онлайн режим. Для цього в кожній країні Євросоюзу діє так звана інформаційна система управління відходами, яка допомагає контролювати кожну транзакцію прийому-передачі відходів від компанії до компанії та сигналізує про порушення.

За умов слабкої правової системи ці дані мають бути легко доступними та візуалізованими для журналістів і громадських організацій.

Підтримайте нас!

Ми боремось за Україну, чисту від небезпечних відходів, та відправляємо батарейки на гарантовану переробку, завдяки підтримці небайдужих людей та компаній.